згрібати
Смотреть что такое "згрібати" в других словарях:
згрібати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
згрібати — а/ю, а/єш, недок., згребти/, бу/, бе/ш, док., перех. 1) Гребучи чим небудь, збирати в одне місце, докупи. 2) Гребучи, загрібаючи, прибирати, скидати звідки небудь. 3) тільки док., розм. Швидким рухом узяти, вхопити що небудь у руку (руки), рукою… … Український тлумачний словник
згрібання — я, с. Дія за знач. згрібати … Український тлумачний словник
згрібатися — а/ється, недок. Пас. до згрібати 1), 2) … Український тлумачний словник
обгрібати — а/ю, а/єш, недок., обгребти/, бу/, бе/ш, док., перех. 1) Очищати, згрібаючи, відгортаючи що небудь із поверхні. 2) Підгрібати з усіх боків, згрібати кругом чого небудь (граблями, вилами і т. ін.) … Український тлумачний словник
перегрібати — а/ю, а/єш, недок., перегребти/, бу/, бе/ш; мин. ч. перегрі/б, гребла/, гребло/; док., перех. Згрібати все чи багато чого небудь. || Згрібаючи, переміщати з місця на місце … Український тлумачний словник
загрібати — а/ю, а/єш, недок., загребти/, бу/, бе/ш; мин. ч. загрі/б, загребла/, загребло/; док. 1) перех. Збирати, гребти що небудь у купу, в одне місце; згрібати. || розм. Набирати, зачерпувати. 2) перех., розм. Загарбувати, привласнювати. || Багато… … Український тлумачний словник
підгрібати — а/ю, а/єш, недок., підгребти/, бу/, бе/ш, док. 1) перех. Горнучи, згрібати, збирати в одне місце, докупи. || під кого – що. Горнучи, гребучи і т. ін., поміщати під кого , що небудь. || перен., розм. Пожадливо захоплювати, привласнювати що небудь … Український тлумачний словник
назгрібати — а/ю, а/єш і назгребти/, бу/, бе/ш; мин. ч. назгрі/б, назгребла/, назгребло/; док., перех. Згрібаючи, зібрати в одне місце в якій небудь кількості. || перен., розм. Поступово зібрати, нагромадити що небудь у великій кількості (про гроші, майно і т … Український тлумачний словник
лопатити — а/чу, а/тиш, недок., перех., розм. Розгрібати, згрібати, пересипати що небудь, лопатою … Український тлумачний словник
